Ігор Померанцев, “КҐБ та інші…”
Сьогодні, 5 жовтня, Ігор Померанцев презентував у Чернівцях свою нову кгину «КҐБ та інші…» (видавництво – «Грані-Т«).
Literatur Café, Чернівці:
Ігор Померанцев – він дуже різний: експресивний, емоційний, неоднозначний. Принаймні, саме таким побачили його сьогодні чернівчани.
І – так, саме з Чернівців Ігор розпочав своє невеличке турне Україною, саме тут він презентував свою нову книгу «КҐБ та інші…».
Крім того – шеф-редактор видавництва «Грані-Т» (а також – ПЕРЕКЛАДАЧ, що взяла активну участь у роботі над цією книгою) також прибула до Чернівців.
Що й казати – вечір склався насиченим: спочатку Ігор розповів про себе, про свою книгу, про історію її створення як данину «батьківському обов’язкові»;
потім – читав уривки зі своєї книги, відповідав на запитання.
На запитання «якими ви пам’ятаєте Чернівці і якими Ви знайшли їх тепер?» – відповів, що тоді «ми ходили по ґрунті, і не знали що це за ґрунт. Ми бачили текст – але контекст побачили вже пізніше». «Мені пощастило, що я тут ріс», – додав Ігор.
Загалом запитання торкалися дуже широкого спектру – від еміґрації та життя за кордоном і до творчості, до Гоголя, до роботи на радіо.
«Як ви пережили еміґрацію?» – «я пережив її із превеликим задоволенням:)»
Діана Клочко, Ігор Померанцев, Олександр Бойченко (який також долучився до перекладу деяких есеїв з цієї книги. Він же вів літературний вечір, також зачитував уривки з книги)
Ось він, Ігор Померанцев – різний та експресивний:
«Брат-спортсмен (чемпіон України) прийшов додому і радісно сповістив, що його запрошують працювати у КҐБ! Батько, партійний журналіст, тоді сказав: ні. В КҐБ ти працювати не підеш. До КҐБ брат не пішов – натомість пішов до МВС. А потім його звідти вигнали. Через мене, звісно ж. …»
«Я сказав синові: ні, не може бути такого, що на усю школу тільки ти цікавишся поезією. Має знайтися ще хоч один хлопчик, який би цікавився поезією і розумів її! І – так, дійсно, син знайшов потім двох хлопців, які також любили поезію.»
«Російською ця книга ще не видана. Тут, в Україні, слово поки що є вільним. І – так, незважаючи ні на що, хоч цей статус-кво і є досить хитким, але – це одразу відчувається …»
«…А потім я з приємністю виявив, що люблю вино! Тут, знаєте, – закарпатське, грузинське… у них неможливо виявити ніякого «тіла»! А там – французьке, італійське, каліфорнійське; і скільки ж місцевих, унікальних!»
Куди далі вирушить Ігор у рамках турне Україною – дивимось тут;
Про книгу – дивимося на сайті видавництва;
___________________________
Фото і текст – Костинян Микола;
Джерело – bukovynaonline.com